Музей транспорту у Києві: він є, але його немає
Скоріше за все, ви бачили ці ворота, їдучи в районі Берестейської. За ними, на вулиці Радищева, 1, захований від очей справжній скарб – музей громадського транспорту минулих років. Одного разу нам все ж пощастило потрапити туди і сфотографувати дивовижну колекцію тролейбусів та автобусів. Проте у питанні музею не все так просто: гортайте фоторепортаж, а ми розповімо про стан справ.
Музей транспорту розмістився на території, що належить Київпастрансу: колись там був автобусний парк №3. Щоб опинитися біля павільйонів, треба спершу пройти через прохідну.
Ми побували у цьому «закладі» під час Дня відкритих дверей, який проводився декілька років тому. Вхід для відвідувачів був безкоштовний, маскового режиму і пандемії тоді ще не було :) Подивитися на техніку тоді прийшло багато людей: фанатів транспортної теми та сімей з дітьми.
В очі одразу кинулася стара комунальна техніка, що просто псується під відкритим небом. Автобуси і тролейбуси іржавіють під снігом без будь-якого накриття. Вони стоять на вулиці багато років: у приміщенні для них місця немає.
Частину території Київпастранс використовує, як стоянку для діючого транспорту. Частину віддає приватному бізнесу під стоянку для вишуканих автівок, але про це – трохи нижче.
Деякі машини у день виставки були відчинені, отож ми змогли зайти всередину і посидіти на стареньких сидіннях. Пам’ятаєте, як у Києві їздив такий транспорт, а не сучасні жовті ЛАЗи? :D
Більшість автобусів і тролейбусів, до яких нам вдалося зайти, перебувають у плачевному стані. В салоні все – в пилюці, з панелей керування «з м’ясом» вирвані кнопки… Ніхто не прибирає всередині, не доглядає зовні, ніхто не ремонтує старовинну техніку хоча би для виставкових цілей.
У деяких бортах – відкриті отвори посеред підлоги. Виглядає все доволі недбало і сумно.
Довжелезні двосекційні автобуси, що ще на початку 2000-х вивозили цілі масиви столиці, зараз кинуті напризволяще.
Звісно, цікаво зайти всередину такої махіни: комусь хочеться уявити, як колись транспорт був саме таким, а хтось ностальгує і з задоволенням згадує «покатушки» у молоді роки. Проте Київпастранс не поспішає зробити цю колекцію доступною для киян.
Фактично, самого музею тут не існує – це народна назва. Колись Київпастранс озвучував свої плани з облаштування музею, тому така назва місцини закріпилася у колах любителів транспорту. Цікаво, що свого часу це комунальне підприємство навіть витратилося на виготовлення табличок для експонатів, отож облаштування музею справді було заплановане.
Наприклад, з інформаційної таблички зрозуміло, що це – салон тролейбусу ДАК 217 Е. Такий транспорт з 1980 по 1997 роки виготовляв завод «Аутобузул» у румунському Бухаресті. У Києві було 260 таких тролейбусів, і вони виїжджали на маршрути впродовж 20 років – з 1986 по 2006.
Погодьтеся: минуло не так вже й багато років, щоб цей тролейбус перетворився на непоказний хлам. Його можна відремонтувати, начистити салон до блиску і показувати відвідувачам…
Кермо взагалі у дуже печальному і запилюженому стані.
Отож, зараз ця територія не має статусу музею. Якщо подивитися на неї у Гугл-мапах, можна навіть знайти відгуки про те, що на територію можливо потрапити, заплативши сторожу декілька банкнот. Іншого способу порозглядати цю експозицію справді нема: дні відкритих дверей вже не проводяться, офіційної платні за вхід не передбачено, бо самого музею де-юре не існує.
Ми неодноразово зверталися до чиновників через сервіс 1551 і просили прояснити майбутнє музею. Проте відповіді різних років – приблизно однакові: музей не відкриватимуть, бракує фінансування, немає планів.
Разом з тим, навіть на одному Відрадному росте багато малюків, які з радістю ходили би дивитися на транспорт у музеї! Діти, які потрапили на наші фото під час дня відкритих дверей, вже стали підлітками, а нинішні дошкільнята, мабуть, про музей так і не дізнаються.
Що й казати про студентів механічних спеціальностей. У нашому районі, поблизу Севастопольської площі, є Електромеханічний коледж, де вчаться закохані у транспорт люди. На цьому заході їх було чимало: цілими групами приходили подивитися на легендарні жовті «Ікаруси», в яких їхнє покоління вже не їздило.
У дещо кращому стані – колекція громадського транспорту, яку можна побачити у закритому павільйоні. Наприклад, цей тролейбус «Шкода» 8Тр, що їздив вулицями Києва з 1960-го по 1974-й рік.
Або ЗіС-155 – як стверджує табличка, практично єдиний міський автобус, що серійно виготовлявся у 1950-ті роки. Існувала 21 тисяча таких автобусів!
Який милий дизайн, правда?
Поряд зі старенькими автобусами у критому павільйоні декілька років тому функціонувала й кав’ярня на колесах (щоправда, вона працювала там лише для відвідувачів Дня відкритих дверей, адже в інші дні там просто нікого пригощати кавою).
Ще один автобус-стариган – ПАЗ-672М, виготовлений 1989-го року.
У цьому випадку ми бачимо табличку не від Київпастрансу, а від Vintage Motors. Очевидно, у Київпастранса були якісь домовленості з приватними компаніями – планували разом запустити цей музей…
У павільйоні можна побачити, як колись оббивали техніку :)
До деяких «простіших» моделей можна зайти всередину, але і стан таких – більш занедбаний і зовсім не виставковий.
Тим часом, з усіх експонатів музею принаймні один – на ходу. Цей жовтий Ікарус на Дні відкритих дверей катав всіх охочих по колу :)
Але більшість техніки, на жаль, вже давно перестала працювати.
Зате в іншому павільйоні знайшлося місце для приватної колекції старих автівок. Ці машини позначені логотипом фестивалю «Old Car Land», який останніми роками проводять на території Музею авіації біля аеропорту «Київ».
До слова, у грудні 2021 року стало відомо, що колекцію старих машин перевозять з цього Музею транспорту на іншу базу – вулицю Малинську, 1. Там навесні 2022 року відкриють Музей ретро-автомобілів. Отож, зараз ви бачите архівні фото: на Радищева побачити ці автівки вже не можна.
У павільйоні старих автомобілів є й такий чудовий плакат – експонат, що користувався би попитом у любителів техніки та дизайну. Якщо би музей відкрили для відвідувачів….
Окрім двох критих павільйонів (один – зі старими автівками, другий – зі старовинним громадським транспортом) та кинутої на вулиці купи тролейбусів з автобусами, на цій території можна було побачити навіть чийсь лімузин…
… та катер. Що наштовхує на думку, що місця тут здають в оренду, але натомість ніяк не сприять організації свого профільного музею.
Як вам Музей київського транспорту? Сподобалися експонати? Якщо ви хотіли би, щоб це місце оживили і перетворили на справжній виставковий простір, відкритий для відвідувачів, заявіть чиновникам про своє бажання. Напишіть звернення на 1551, зателефонуйте до Київпастрансу, розкажіть про цю проблему своєму депутату. Давайте разом врешті-решт зрушимо цю історію з місця :)
(с) vidradnyi.com Використовуючи матеріали, зазначайте джерело.