З Карачуна – на Відрадний

Київська маршрутка. Фото з сайту news.bigmir.net

Київська маршрутка. Фото з сайту news.bigmir.net

Наближення війни вже, мабуть, відчули всі. Киянам все частіше приходять повістки до військкомату, час від часу у місті чути тривожні новини про затримання підозрілих осіб із вибухівкою. А ось солдати з військової частини, що на бульварі Лепсе, були на війні вже давно. Деякі хлопці базувалися на горі Карачун під Слов’янськом, а потім і звільняли це місто від проросійських найманців. Це підтверджує історія з 14-ї маршрутки, яка сталася кілька тижнів тому, після звільнення Слов’янська.

Одним недільним ранком у маршрутному таксі №14 стало шумно. На Добрузькій до салону увійшли двоє хлопців у військовій формі і сіли на вільні місця. Солдати були напідпитку, тож розмовляли голосно. Один із них обіймав іншого і пояснював іншим пасажирам: «Мій друг повернувся з Карачуна, розумієте? Щойно повернувся! Він був під Слов’янськом!»

Попри те, що хлопці голосно розмовляли, до інших пасажирів вони не чіплялися. Нікого не ображали і не лаялися, на відміну від того, як це часто буває у випадку з п’яними пасажирами. Але одну з пасажирок зачепило перебування у салоні українських військових. Вона почала робити їм зауваження про те, що «Те, що він був під Слов’янськом – не привід напиватися». Хлопці дуже перепрошували і знову пояснювали їй, що вони давно не бачилися, і один з них за цей довгий час міг загинути.

Жінку це не заспокоїло, адже її позиція була явно не на боці України. Врешті, розмова перетворилася на сварку. Виходячи на Берестейській, один солдат сказав іншому: «Це за неї ти воював?.. За таких, як вона, ризикував життям?!» Хлопці вийшли, а жінка поїхала у маршрутці далі, хитро посміхаючись.

Дорогі відрадненці, ми розуміємо, що війна – це війна, і серед військових – не всі янголи. Але не варто накидатися на людей, які ризикують життям заради ваших спокійних днів і ночей! Тим більше, якщо вони не роблять нічого кримінального і ні до кого не чіпляються. Ще цікаве спостереження: фронтові сто грамів – можна, а повернення з сучасних бойових дій – «не привід»? Хотілося би, щоб наші люди поменше лицемірили.

(с) vidradnyi.com Використовуючи матеріали, зазначайте джерело.

Розкажи друзям!

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex


Напишіть відгук


+ 3 = шість