Гумореска Павла Глазового про Відрадний

Павло Глазовий. Виряджала мати сина

Мати з сином

Мати з сином

Виряджала мати сина

До Києва з Яготина.

У хустинку зав’язала

Півхлібини й кусень сала.

Дала йому три червінці,

Що так довго відкладала.

— Вчися, синку,— говорила.—

У науці, синку, сила.

Спеціальність як добудеш,

На заводі майстром будеш.

Син учився в профтехшколі,

Працювала мати в полі.

А щотижня — за корзину

Та й везла гостинця сину:

— На цей вузлик! На торбинку!

Ти ж, мабуть, голодний, синку.—

А бувало, із мішечка

Свіжі витягне яєчка:

— Будеш вранці пити, сину,

Як спішитимеш на зміну.

Йшли літа. Синок довчився,

Майстром став. І оженився.

Вже дали йому без плати

І квартиру — дві кімнати.

Є у шафі, є у мисці,

Є й дитинка у колисці.

Але матері не досить,

Все гостинці сину носить.

Носить клунки та мішечки —

То капусту й бурячечки,

То яєчка, то сметанку,

То сальце, то масла банку.

— Ти ж на все,— говорить,— сину,

Витрачаєш копійчину.

Тільки син не радий, дметься,

Червоніє, треться-мнеться.

І нарешті мовив: — Мамо!

Говорю я чесно й прямо.

Завдаєш ти нам мороку.

Подивись на себе збоку.

Лозяна якась корзина,

В дужку вставлена дротина.

Виглядають із корзини

Мішковини та торбини…

Йдеш до нас по тротуару,

Як торговка із базару.

Це ж сусіди будуть знати,

Що така у мене мати.

Ти мене шокіруєш

І компроментіруєш.

Страшно дєйствує на нерви

Ця корзина драна.

Ну невже средствов немає

Купить чамайдана?

Викинь к бісу той мішок,

Був би він неладний.

Це ж тобі не Яготин,

А хутір Відрадний!

Отакого має сина

Добра мати з Яготина.

Розкажи друзям!

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex


Напишіть відгук


− 4 = нуль